Про це говорять активісти ГО “Громадський контроль” в своєму розслідуванні:
“Починаючи робити це розслідування, ми не очікували від нього особливих перспектив. Це була всього лише одна з десятка тем для перевірки. Але чим більше ми занурювалися в матеріал, тим сильніше округлювалися наші очі.
Хіба може глава головного екологічного контролюючого органу області робити бізнес на скиданні в Дніпро неочищених стоків? Виявилося, що може. Але про все по порядку.”
4 жовтня 2018 р. Геннадий Кириченко активіст Save Dnipro – громадської екологічної ініціативи з Дніпра, яка змушує модернізуватися забруднювачів навколишнього середовища – відправив запит (https://1drv.ms/b/s!AqK3sdLnu5RtgW16_OaOsUJ_vjkh) на обласну екологічну інспекцію, де попросив надати акт перевірки ПрАТ “ДМЗ”. І ось, що з цього вийшло.
Замість відповіді Геннадій отримав ось такий набір папірців: https://1drv.ms/f/s!AqK3sdLnu5RtgkJ4lfPPl7nJCest. Папірців, у яких замазано все, що стосується порушень. Підстава – нібито комерційна таємниця.
Давайте ще раз. Щоб ви правильно зрозуміли. Екоінспекція на повному серйозні посилаючись на якусь “комерційну таємницю” тупо відмовилася давати нам з вами інформацію про те, скільки і якої гидоти понад норми вилив в воду, викинув в повітря або зарив в землю один з найбільших забруднювачів області – ДМЗ.
При цьому, порушивши не тільки закон про доступ до публічної інформації, а й саму Конституцію України
Ось тут-то ми і задалися питанням – а з чого це раптом екоінспекція так відверто палиться? І досить швидко знайшли відповідь.
У декларації (http://bit.ly/2SJMyVo) начальника інспекції Шибко за 2017-й рік відразу ж впадає в око те, що дружина Дмитра Віталійовича, Юлія, відмовилася повідомити своєму чоловікові інформацію про свої корпоративні права. Ну, що ж… буває. У сімейні стосунки ми лізти не будемо. Але сама наявність такого рядка в декларації Шибко ніби натякає, що якісь корпоративні права у дружини таки є.
Що відразу ж підтвердив аналітичний портал youcontrol.com.ua – Ю-Контрол. Дійсно, в державному реєстрі на Юлію Шибко записано (http://bit.ly/2Ija46C) 50% ТОВ “СЕРПЕНЬ-9”, де вона, згідно з декларацією, працевлаштована.
Займатися бізнесом дружинам чиновників не заборонено, тому, на перший погляд, нічого підозрілого тут немає, Але, трохи покопавшись в реєстрі, не важко помітити, що СЕРПЕНЬ-9 через спільного директора, Владислава Анатолійовича Бордуна (запам’ятайте це прізвище, воно ще з’явиться далі), пов’язаний з фірмою “НАЙС”. І ось тут починає ставати цікаво.
Що ж це за НАЙС такий? Біглий пошук в Гуглі швидко виводить нас на ось цей рейтинг (http://bit.ly/2Guy7Oc), в якому те саме ТОВ ВКФ “НАЙС” виявляється другим за величиною забруднювачем річки Дніпро після місцевого водоканалу. І, що набагато цікавіше, на відміну від водоканалу, свої стоки не чистить зовсім! Причому це не просто журналістські публікації, а офіційні дані Дніпропетровської обласної державної адміністрації (http://bit.ly/2RZeBM9).
ДОВІДКОВО. 46 мільйонів кубометрів на рік. Саме стільки неочищених вод викидає в Дніпро НАЙС. Для порівняння, це приблизний обсяг озера Синевір, або ж близько 600 000 залізничних цистерн. Такий поїзд розтягнувся б від Дніпра до Нью-Йорка!
Звичайно, спільний директор в двох фірмах формально ще не означає зв’язок їхніх власників. Звичайно, можливий зв’язок родичів глави екоінспекції з найбільшим забруднювачем може бути збігом.
Але як тоді пояснити, що той самий директор – Владислав Бордун – є директором ще двох фірм, пов’язаних з сім’єю Шибко, в одній з яких до 2011-го року співвласником значився і сам головний екоінспектор (https://1drv.ms/u/s!AqK3sdLnu5RtgkPS2OrF28IbFf8P) ? Теж збіг?
Скарбничку збігів доповнює і той факт, що в декларації за 2016 рік Шибко взагалі промовчав про корпоративні права дружини, що є порушенням закону про запобігання корупції (http://bit.ly/2VLOr0N).
ДОВІДКОВО. Це не перше ходіння на межі закону у виконанні чиновника. Так, в 2011 році Дмитро Шибко володів часткою в ТОВ “БІЗНЕСІНВЕСТКОНСАЛТІНГ”, хоча обіймав керівну посаду в Екоінспекції як мінімум з 2007 року (http://bit.ly/2GxPu0O). Саме по собі отримання пасивного доходу від частки в ТОВ, ще не є злочином. До тих пір, поки чиновник не починає приймати рішення по управлінню підприємством.
І тут вспливає ще один збіг. Виявляється, директором цього БІЗНЕСІНВЕСТКОНСАЛТІНГ трудиться знову той самий Владислав Анатолійович Бордун, про якого ми вже писали вище. Поява Бордуна вчергове вказує на зв’язок найбільшого забруднювача вод Дніпра ТОВ “НАЙС” з сім’єю головного екоінспектора. А це очевидний і грубий конфлікт інтересів.
ДОВІДКОВО. Ми звернулися до обласного та національного офісу екоінспекції з проханням пояснити зв’язки Шибко з фірмою НАйс, але у відповідь отримали пусті відписки. Навіть офіційну автобіографію не надали.
Отже, думаю ми дали достатньо підтверджень зв’язку між прізвищем Шибко та “Найсом”. А тепер повернемося і більш уважно подивимося на саму фірму. В судовому реєстрі без особливих зусиль можна знайти цілу низку документів із згадкою цієї компанії. Але один з них особливо яскравий. Ось він: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80066899
Давайте відкинемо всі формальні деталі і подивимося, що ж встановлено в цій судовій ухвалі.
По-перше, ПАТ “Євраз-ДМЗ” (або, як звикли називати його в Дніпрі, “Петрівка”) дійсно скидає свої стоки через гідротехнічні споруди ТОВ “НАЙС” в річку Дніпро.
По-друге, в межах слідства були взяті проби води в тому місці, де в Дніпро зливаються ці стоки. Лабораторний аналіз, який проводила Медична академія, показав дворазове перевищення вмісту марганцю і майже чотириразове перевищення концентрації заліза.
ДОВІДКОВО. Перевищення норми має на людину мутагенну дію. Марганець накопичується в печінці, нирках, головному мозку, щитовидної і підшлункової залозах, лімфовузлах
Залізо також має властивість накопичуватися в організмі людини, приводячи до важких наслідків для здоров’я.
По-третє, слідство встановило, що в момент взяття проб ТОВ “НАЙС” працювало без дозволу на спецводокористування. Ми перевірили реєстр і переконалися, що дозволу у Найс дійсно немає. Хоча припускаємо, що він міг бути отриманий ще до запуску електронного реєстру.
При цьому в тій самій ухвалі говориться, що НАЙС збирає не тільки стоки у ДМЗ, а й у багатьох інших великих забруднювачів в цьому районі.
Пам’ятайте скандал з червоними плямами, які з’явилися на воді Дніпра якраз біля ДМЗ (ось відео: http://bit.ly/2Hh89NI)? Так от цей суд якраз про це.
Рухаємося далі. Ми вже встановили, що фірма, яка імовірно пов’язана з головним екоінспектором області працює без дозволу і скидає в Дніпро стоки, перевищуючи в рази концентрації шкідливих речовин. А як на це реагує сама екоінспекція?
Ви будете сміятися, але нам вдалося отримати документи, в яких Екоінспекція скаржиться, що не може встановити, що ж це за таке підприємство (http://bit.ly/2To4LI4). Сподіваємося, що це відео допоможе їм розібратися.
Підказка. Вам потрібно просто зайти в кабінет начальника і попросити у нього телефон Владислава Бордуна – директора НАЙСу і його давнього бізнес-партнера.
До речі, як мінімум 12 разів Екоінспекція таки намагалася відшукати фірму свого начальника. Нам вдалося отримати Акти перевірок НАЙС екоінспекцією. І тут ви знову будете сміятися. Зрозуміло, що інспекція порушень в бізнесі шефа не знайшла. Але для чогось все ж кожен раз надавала приписи з дуже серйозними вимогами на кшталт ось такого: дотримуватися природоохоронного законодавства (https://1drv.ms/f/s!AqK3sdLnu5RtgldcqmhFAut-IqiV).
Тепер стає набагато зрозуміліше, чому у відповіді на запит Геннадія Кириченка про порушення ДМЗ ці самі порушення раптом виявилися “комерційною таємницею”. Це і правда комерційна таємниця. Сім’ї Шибко.
Виходить дуже зручна схема, коли одна і та сама людина одночасно контролює і інспекцію, і одне з найбільших підприємств, яке потрібно інспектувати. Джек-пот.
До речі, ми звернулися з судовим позовом до Екоінспекції і вже під час зйомок цього відео виграли суд, який зобов’язав інспекцію зрештою оприлюднити дані, які вони приховали у відповіді Геннадію Кириченку. Поки що Екоінспекція не квапиться виконувати рішення суду, але ми продовжуємо тиснути.
Публікація підготовлена за підтримки Міжнародний фонд “Відродження” в рамках проекту «Антикорупційні розслідування Дніпра». Публікація відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.