«Екологічний фонд області витрачається непрозоро і недоцільно», – про це повідомив секретар Екологічної громадської ради при ОДА Вячеслав Горобець. Такі висновки він зробив, побувавши на екологічної комісії Дніпропетровської облради і заслухав звіт керівника департаменту екології Руслана Стрільця. Про це він розповів на своїй сторінці в Facebook:
Виходячи з цього звіту і аналітичної записки, стає зрозумілим, що основний обсяг коштів витрачається на роботи з розчищення річок, а саме 250 мільйонів гривень, що становить близько 60% фонду.
За цією статтею проходять наступні роботи:
– Відновлення водності та екологічного стану
– Покращення гідрологічного режиму
– Відновлення сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану
– Захист від Підтоплення
– Протіпаводкові заходи
– Налагодження пропускної потужності паводкових вод та інші.
Наприклад, на розчищення 1.5 кілометра русла ріки Піщанка в Орловщині було витрачено 12 мільйонів. Виходячи з цього та інших проектів, в середньому розчищення кілометра річки коштує від 3 до 10 мільйонів гривень. Відповідно, за 250 мільйонів можна очистити приблизно 60 кілометрів річок. Які важливі екологічні проблеми це вирішить в масштабі області? У кількох десятків будинків зникне загроза підтоплення. Пару сотень жителів отримають відновлений фрагмент річки…
Тим часом, та ж р. Підпільна в Піщанці (яку збираються чистити в цьому році) в декількох місцях перегороджена незаконними греблями, що є прямою і головною причиною її замулення і заростання очеретом. Ці проблеми ніхто не розглядає і не збирається вирішувати. Тож розчищена річка за 5 років заросте знову і десятки мільйонів виявляться витраченими даремно.
90% робіт по водовідновленню отримують криворізькі фірми, підконтрольні Олександру Вілкулу
Iз спілкування з підрядниками стало відомо, що 90% подібних робіт отримують криворізькі фірми, підконтрольні Олександру Вілкулу. Оборот однієї з них за минулий рік склав півмільярда гривень. Відповідно, ефективність використання цих коштів також викликає великі сумніви.
При цьому інші, дійсно актуальні екологічні напрямки, залишаються недофінансовані.
На папері 12 мільйонів “сюди”, 20 мільйонів “туди” виглядають просто цифрами. Але в порівнянні – це дуже великі кошти. Наприклад, 12 мільйонів – це 2 річні бюджети села Орлівщина. Ніхто не обговорює ці питання з керівниками населених пунктів, ніхто не пропонує альтернативи – може у них є більш актуальні екологічні проблеми, які слід було б вирішити за ці кошти?
Наприклад, ліквідація численних стихійних звалищ або будівництво сміттєсортувальних майданчиків для зменшення обсягу відходів які захоронюються.
“Утилізація відходів 7 000,0 тис. Грн;”
На утилізацію відходів з фонду передбачено 7 мільйонів гривень. Це, взагалі, що?
Вся область вкрита стихійними сміттєзвалищами, на ліквідацію яких потрібні мільйони гривень. Якщо не вистачає «креативного мислення» займатися усуненням причин виникнення сміттєзвалищ, а саме – розвивати екологічну відповідальність і будувати сміттєпереробні заводи, давайте тоді ліквідувати наслідки.
Якщо йдеться про ліквідацію сміттєзвалищ, то суму треба збільшити приблизно в 10-15 разів! На цю репліку Руслан Стрілець відповів, що департамент не може виділяти гроші на звалища, які «юридично не оформлені». Але це ж нонсенс. Таких стихійних звалищ і полігонів сьогодні 99.9%! Давайте виділимо кошти з екологічного бюджету на їх інвентаризацію, розробку правової позиції ліквідації будь-звалища, зробимо запити до Кабміну і Верховної Ради, піднімемо цю тему в інформаційному полі. Нічого ж не робиться в цьому напрямку! Як показав досвід, єдина реакція департаменту і Міністерства на повідомлення про незоконні звалища – це кругообіг відписок. Мовляв, законодавство “таке”. Тож давайте міняти законодавство!
До речі, на майбутнє в інформаційній записці непогано б деталізувати статті витрат трохи докладніше – по деяких позиціях взагалі неможливо зробити висновки про обсяг і склад робіт. 450 мільйонів гривень екофонду варті того, щоб за них відзвітувати більш детально…
“Збереження природно-заповідного фонду – 1 млн. Грн;”
Може в нас немає природо-заповідного фонду? Нам не потрібно його охороняти? Встановлювати межі, проводити протипожежні заходи, створювати нові заповіді території?
“Охорона і раціональне использование природних ресурсов 2 мільйони грн;” – ЩО ЦЕ?
На мій погляд, розподіл 450 мільйонів повинен виглядати наступним чином:
– 100 мільйонів на ліквідацію звалищ
– 100 мільйонів на чистку річок
– 75 мільйонів на охорону і створення заповідників
– 75 потреби органів місцевого самоврядування відповідно до замовлень.
– 100 мільйонів – інше.
Закупівля комунальної техніки повинна проводитися суто під екологічні проекти, а не просто «за замовленням» всіх бажаючих. Для закупівлі техніки у місцевих виконкомів є свої бюджети. Більш того – більшість проектів вони все одно віддають на субпідряди. А техніку – в оренду. Досить пиляти кошти!
Доцільність тих чи інших витрат екофонду слід почати обговорювати з громадськістю та місцевими радами, виявляти дійсно актуальні екологічні проблеми. Адже були спроби збирати наради з цього питання по райнах. Чим це скінчилося?
Як повідомив Руслан Стрілець, заявок було подано майже на 900 мільйонів. А де ж прозорість в цьому питанні? Де оприлюднювалась інформація про те, що сільська або міськрада може подати заявку на виділення екологічних коштів? Приклад цієї заявки? Можливі статті витрат? Чому ніхто з голів сільських рад, з якими я особисто знайомий, не знає про цю ініціативу?
Де публічна інформація про те, хто подав такі заявки і за якими статтями? Виникає відчуття, що заявки подали лише «правильні сільські ради» по «правильним роботам», а саме – розчищення річок і комунальна техніка.
Перелік запитів на фінансування від органів місцевого самоврядування наданий Департаментом екології ОДА. 90% заявок стосується захисту від підтоплення, покращення гідрологічного режиму, розчищення річки, ставка, противоповеневі заходи і таке інше. Жодного заходу іншої спрямованості наразі не фінансується
“Інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища 11 800,0 тис грн .;” – ЩО ЦЕ??
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА І ТРЕНІНГИ для чиновників та активістів – не передбачено жодної копійки.
Ми ніколи не змінимо ситуацію, не змінивши свідомість
Пора усвідомити, що ситуація, в якій ми опинилися в плані екології – це результат відсутності виховної роботи в цій сфері – не ведеться будь-яка робота по формуванню екологічної свідомості, створення відповідальних моделей поведінки населення, засудження інших, які зробили б певні речі СОЦІАЛЬНО-НЕПРИЙНЯТНИМИ. Коли одна частина суспільства контролювала б іншу як в моральному, так і фізичному аспекті запобігаючи забрудненню навколишнього середовища, спалювання рослинності або вирубки зелених насаджень і таке інше.
Вкрай важливо почати масштабну соціальну рекламу! Виділяти гроші на освітні заходи. На підвищення екологічної відповідальності та юридичної грамотності. Розпочати підготовку чиновників місцевого самоврядування в питанні притягнення до відповідальності громадян за екологічні правопорушення! А громадськість – правильної реакції на бездіяльність органів місцевого самоврядування у запобіганні та ліквідації наслідків екологічних порушень!
Ми ніколи не змінимо ситуацію, не змінивши свідомість.
Чистка річок – це також боротьба з наслідками. Адже причини замулення, заростання зовсім в іншому – це розорювання, незаконні дамби, вирубка і забудова прибережних зон, за якими не ведеться ніякого контролю.
Підсумки
Виходячи з вищесказаного, вважаю вкрай важливим на наступній комісії та засіданні громадської ради обговорити такі питання:
1) Непропорційність розподілу коштів екофонду: 60% на розчистку річок, в середньому від 3 до 10 мільйонів за кілометр. Це не вирішує ніяких системних екологічних проблем області. Слід істотно зменшити ці роботи і збільшити інші, а саме – ліквідація сміттєзвалищ, соціальна реклама і екологічна пропаганда, охорона і розширення заповідників і ін.
2) Інформація про торги по роботах, які фінансуються з екофонду повинна бути публічною! Де, коли і в якому обсязі публікується дана інформація?
Незалежні підрядники повинні мати можливість також брати участь! Досить годувати клан регіоналів!
3) Русланом Стрільцем було сказано про 900 мільйонів заявок від органів місцевого самоврядування на проведення заходів за рахунок екобюджета. Як представники місцевих рад дізнаються про можливість подати таку заявку? Оскільки дана інформація також ніде не публикувались, швидше за все – це “правильні сільради” з “правильними замовленнями» на «правильні роботи». Процедура і вимоги до таких замовлень повинні бути оприлюднені! Також треба оприлюднити зміст вже отриманих заявок (це публічна інформація) і порядок визначення пріоритету їх виконання. Можливо, створити карти екологічних проблем області (на основі даних заявок).
4) Підняти питання про соціальну рекламу і навчальні програми для громадськості і чиновників місцевого самоврядування у підвищення екологічної і правової обізнаності, що включають такі напрямки:
– екологічна відповідальність
– екологічні правопорушення
– механізм притягнення до відповідальності за екологічні правопорушення громадян і відповідальних осіб органів місцевого самоврядування по бездіяльності в ліквідації наслідків. Розробка методик, навчальних програм і рекламних матеріалів.
5) Виділення коштів на ліквідацію стихійних звалищ в місцевих радах. Фінансування має бути істотно збільшено. Розроблено правові позиції для ліквідації «неоформлених» звалищ.
6) З моменту нової депутатської каденції не зроблено ніяких кроків щодо поліпшення поводження з відходами в області. Знову йдеться про збільшення кількості полігонів. Доцільно зробити конкурс проектів по локальному сортування ТПВ з метою зменшення кількості відходів, які захоронюються, а також локальних міні-заводів по їх переробці. Можливо, реалізувати один експериментальний проект за рахунок коштів екофонду. Слід відходити від «радянського гігантизму» – будівництва великих сміттєпереробних комплексів, які обслуговують масштабні території. Збір відходів, їх сортування в рамках сучасних тенденцій повинні бути децентралізовані, з урахуванням специфіки території і обсягів утворення ТПВ.
- Перелік запитів на фінансування від органів місцевого самоврядування наданий Департаментом екології ОДА 2016-2019