Базавлук, Мокра Сура, Чаплинка – корупційні проекти?

У часи стрімкої зміни клімату заходи з протидії цьому негативному явищу мають бути адекватними загрозам. Згідно з прогнозами міжнародних наукових центрів, впродовж наступного століття середньорічна температура може підвищитися мінімум на два градуси. Це надто велике перевищення, деякі екосистеми можуть опинитися перед загрозою зникнення. Післязавтра, 20 вересня, у всьому світі відбудуться великі кліматичні акції, у Києві пройде «Марш за клімат». Його учасники вимагатимуть національного курсу переходу на 100 відсотків відновлюваної енергії (сонця і вітру) до 2050 року, такі рішення вже ухвалили Львів, Житомир, Чортків, Кам’янець-Подільський, а всього біля тисячі міст у різних країнах світу.

Розуміння екологічних проблем дозволило нашим парламентарям ще 1991 р. ухвалити закон «Про охорону навколишнього природного середовища». Він передбачає кошти підприємств, забруднювачів повітря, у вигляді податку спрямовувати у спеціальні екологічні фонди, а ними фінансувати заходи з відновлення довкілля. Дніпропетровська область має другий за обсягом після Донецької фонд, ще у 2017-му він склав біля 700 мільйонів гривень. Особливо видиме антропогенне навантаження, тобто наслідок діяльності людини, зазнають Дніпро і всі його притоки на території області.

Базавлук, Мокра Сура, Чаплинка – корупційні проекти?

Впродовж останніх років Дніпропетровська ОДА на чолі з тепер екс-головою Валентином Резніченком наголошувала на значних обсягах відновлення річок у краї, ініційованих директором департаменту екології облдержадміністрації Русланом Стрільцем. Один за одним здійснювалися проекти «Відновлення гідрологічного та санітарного стану річки (назва) – капітальний ремонт».

Так були прочищені від мулу на певних ділянках правобережні Базавлук і Мокра Сура, лівобережні Чаплинка і Заплавка. Втім, особливих змін на цих річках не сталося, ефект коли і є, то не довгостроковий. Адже у всіх цих випадках проектанти боролися не з причинами обміління, замулення тощо, зумовлених зменшенням водотоку у всьому басейні річки, а з наслідками – чистили мул у воді на конкретній ділянці.

Чи надовго вистачить такої «допомоги» водній артерії? При розробці цих точкових проектів повністю зігноровані «Методичні рекомендації з обґрунтування параметрів екосистем суббасейнів та порядок проведення робіт з покращення гідрологічних режимів», розроблених Інститутом проблем природокористування та екології НАН України (м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 6, директор доктор наук Аркадій Шапар). Ці рекомендації були замовлені Інституту департаментом екології за договором №1048 від 01.11.2017 р., вони передбачають цілий комплекс заходів для відновлення водності річки. Та поради вчених про догляд і приведення до максимально природного стану і самої річки, і її приток так і залишаються порадами… Злобою дня, точніше року, визначений безгрішний мул, який можна добувати з дна сотнями тисяч метрів кубічних. За відповідні кошти, зрозуміло.

Причини такого поспіху з «виробництва водних проектів» стають зрозумілими після ознайомлення з ухвалою Індустріального суду м. Дніпра від 22 серпня ц. р, що міститься в Єдиному реєстрі судових рішень. Слідчий суддя суду Л. Слюсар, розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області А. Шевченка про тимчасовий доступ до речей і документів, встановив: «Посадові особи Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (директор Володимир Добринін) сприяли ТОВ «Комунальник» (м. Кам’янське, вул. Спортивна, б. 19, к. 304, (засновники Максим Бондаренко, Світлана Кучер) у постійному одержанні перемог у публічних закупівлях, а саме – «Покращення гідрологічного режиму та санітарного стану рр. Мокра Сура, Базавлук, Чаплинка», «Будівництво гідротехнічних об`єктів», «Розробка проекту відтворювальних і біомеліоративних заходів у Дніпровському водосховищі (середня ділянка)» та інше. Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 Дніпропетровської області, в порядку ст.ст. 36, 93 КПК України, направлено до Департаменту екології та природних ресурсів запит про надання належним чином завірених копій документів  щодо взаємовідносин з ТОВ «Комунальник», однак на вказаний запит жодної відповіді не отримано».

Тобто водники з екологами тривалий час «трудилися» для своєї фірми. Ще й «результати праці» останні приховують, затягують розслідування. Індустріальний суд задовольнив клопотання прокуратури щодо доступу до документів департаменту екології, розслідування кримінального провадження триває. Варто зазначити, що це не перше судове рішення стосовно спланованих дій посадових осіб неприбуткових бюджетних організацій Дніпра по «допомозі» ТОВ «Комунальник». Ще 16 лютого 2018 р. слідчий суддя Бабушкінського районного суду Дніпра Е. Женеску виніс подібну ухвалу.

Терор «проектом на Орелі» триває

Простіше кажучи, ці «схеми» діяли вже давно і надійно. Інакше складається доля гучного проекту «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль у Царичанському та Петриківському районах – капітальний ремонт» за 112 мільйонів гривень. Тут точковий «муловий» підхід водні зодчі «удосконалили» – запланували видобути з дна річки третину мільйонів кубів піску. Потім 88-ма тисячами кубів надумали наповнити  мішки завдовжки п’ять метрів, що звуться геотуби, і з них скласти 19 дамб у вигляді перекатів висотою півтора метри і довжиною 100 м кожен. Так «новаторськи» поєднані дві різні ідеї – зниження рівня води, що неминуче станеться внаслідок поглиблення річища на 2 – 2,5 метри, і підвищення його згаданими геотубами. Які, на думку місцевих жителів, за рік – два будуть знесені весняним льодоходом і розмиті повінню. Окрім цього, така 19-разова фрагментація річки призведе лише до заболочування і замулення річки, бо увесь непотріб і сміття з верхів’їв далі перших загат у Царичанці не підуть. Науковці, чимало людей у Приоріллі б’ють на сполох – навіщо Орелі додаткові греблі практично в одному місці? Та приберіть незаконні дамби на ній та всіх притоках, кажуть люди, і рівень води підвищиться! Е ні, як приберемо, вода стече вниз! Не буде її зовсім, так і знайте! Останні аргументи належать… замовникам проекту. Чи то їм так запраглося тих 112 мільйонів гривень освоїти, чи інша яка бенеря до цього висновку спонукає. Таке лунало у Царичанці 6 вересня на неофіційних громадських слуханнях, в яких взяли участь майже сто чоловік. А директор наукового центру «Дніпровської природної інспекції» Микола Терещук почав навіть… вводити небайдужих до долі Орелі людей в оману, кажучи делікатно. Зокрема заявив:

«При розробці проекту застосований басейновий підхід», якого катма, «греблі в Орелі будуть висотою 30 см», насправді півтора метри. А пізніше на Національному радіо «Дніпро» сказав ще одну нісенітницю: «Перекати в Орелі ми будемо робити лише з того, що є в річці». Про геотуби з хімічних речовин, в які насипатиметься пісок, не згадав.

Оце такий «науковий» підхід до дійсно великої орільської проблеми. Присутній на слуханнях розробник проєкту НПП «Орільський» Петро Чегорка на запитання із залу «Що слід зробити на Орелі для відновлення її гідрологічного режиму?» наголосив:

– Треба негайно завершити створення НПП «Орільський» і разом з ним втілювати в життя комплексну програму оздоровлення басейну Орелі, розроблену науковим керівником проекту НПП Вадимом Манюком. Вона включає в себе прибирання з річки та її приток усіх незаконних гребель, що заважають плину води, створення Басейнової Ради Орелі, заліснення берегів тощо.

Ідею якомога скорішого завершення створення НПП «Орільський» висловила і Царичанська районна рада (голова Світлана Горбачова). Про це йдеться у зверненні до президента України, уряду, Верховної Ради, обласних державних органів, ухваленого депутатами на сесії райради 9 серпня. На нього вже надійшла відповідь заступника директора департаменту екології Дніпропетровської ОДА А. Плєшакова:

«У зв’язку зі змінами законодавства для подальшого створення НПП «Орільський» згідно із зауваженнями Мінекології, висловленими на виїзній робочій нараді 4 червня ц. р., необхідно здійснити процедуру погодження матеріалів проєкту НПП з окремими землекористувачами».

Четвертий місяць вже йде після згаданої наради, і четвертий рік після завершення проекту НПП «Орільський»… А «процедура погодження» все на тому ж самісінькому незрушному місці в департаменті. Можливо, процес умисно затягується, щоб таки «проштовхнути» горезвісний «проект відновлення гідрологічного режиму Орелі»? Схоже на те. У статті аналітика Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» Петра Тєстова «Гроші у воду» йдеться саме про ці проєкти, що ширяться Січеславщиною:

«Очистка русел річок – одна з найбільших корупційних схем закопування грошей. Типова боротьба з наслідками, а не з причинами, яка може дати лише короткостроковий ефект. Якщо береги річки розорані, сама вона перетворена на каскад ставків, то ніяке фізичне розчищення русла від мулу не вирішить її проблем». Такий однозначний висновок міжнародних екологів.

А ось що сказав після слухань шостого вересня пенсіонер Михайло Орел з Царичанки:

– Подивився я на все, і сумно стало – що робиться в Україні! До такого проекту треба добрі,  вчені голови, а їх не видно, спеціалістів я не побачив. Ніхто не дає гарантії, що буде якась користь. Під час будівництва каналу «Дніпро – Донбас» довелося працювати головою однієї з магдалинівських сільрад, там серйозний підхід був. А тут дамбочку сюди, дамбочку туди, що хочете, те й зробимо…

Ніхто їм такі гроші не дасть, а що дадуть, то й те вкрадуть. За річку душа болить…

Дата офіційних громадських слухань щодо долі цього проекту Мінекології ще не названа. Мільярди гривень екологічних фондів в Україні, за висновком «Е-П-Л», на відновлення довкілля не працюють.

Григорій ДАВИДЕНКО

Вадим Манюк:

Монополію на створення національного парку і де юре, і де факто має обласний департамент екології. Тому якщо вони не займатимуться парком, ніхто нічого вдіяти не зможе. Як Вам відомо, у 2015 році з бюджету було виділено достатні кошти (якими розпоряджався цей департамент), саме для проведення процедури узгодження проекту і доведення його до завершення, тобто подання матеріалів на проект Указу Президента України. Натомість четвертий рік департамент годує всіх обіцянками, а погоджень так і нема.

Ви кажете, що сільські ради не погоджують? А чи відомо Вам, що це не є обов’язковою вимогою в процедурі погодження проекту національного природного парку? А натомість мають бути погодження первинних землекористувачів і землевласників? І ми зі свого боку наголошували на цьому ще з 2015 року, але спеціалісти Департаменту екології чомусь вирішили діяти по-своєму. І на сьогодні навіть те, що було зроблено, це м’яко кажучи, трошки не те, на чому слід було сконцентрувати увагу. А воно ж легше переводити стрілки на сільради.

А наука б’є на сполох: зараз з ініціативи того ж Департаменту екології затіяли черговий злочин щодо річки Орелі (читайте матеріал у статті), і ми разом з небайдужими активістами Приорілля попереджаємо, і кричимо, що цього в жодному разі чинити не можна, що проект невдалий, і що це просто вб’є річку!

Більше на цю тему

Recomended