9 листопада у приміщенні Дніпропетровської обласної ради відбувся семінар “Впровадження “зеленої економіки” в Дніпропетровській області” для представників бізнесу, місцевої влади та зацікавленої громадськості.
Захід організовано громадською організацією «Зелений світ – Друзі Землі» в рамках реалізації «Програми сприяння зеленій модернізації української економіки» за підтримки німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, що діє за дорученням Уряду Німеччини, Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Основною темою семінару була презентація звіту за результатами першої фази проекту по “зеленій” модернізації економіки Дніпропетровщини, в рамках якого були розроблені рекомендації для місцевої влади щодо поліпшення бізнес-середовища, що сприятиме зеленій модернізації економіки області.
Відкрили захід та звернулися із вітальним словом до учасників генеральний консул генерального консульства Німеччини в м. Донецьк доктор Вольфганг Мьоссінгер, заступник голови Дніпропетровської обласної ради Володимир Тюрін, депутат Дніпропетровської обласної ради Павло Хазан та координатор проекту і голова ГО «Зелений світ – Друзі Землі» Олексій Ангурець.
У своїй доповіді Олексій Ангурець зазначив, що для впровадження зеленої економіки Україна повинна використовувати досвід інших країн, адаптуючи його до власних особливостей. Він підкреслив, що однією з найбільших перешкод на шляху до сталого розвитку є великі підприємства-забруднювачі, які використовують олігархічне лоббі для протидії впровадженню енергозберігаючих технологій і розвитку відновлюваних джерел енергії. Теперішня влада стикається з великою кількістю проблем і змушена працювати в умовах кризи, але необхідно діяти на перспективу. Олексій Ангурець наголосив, що необхідна зміна економічної моделі – потрібно поступово модернізувати або закривати великі підприємства-забруднювачі, підтримувати малий і середній бізнес, який зазвичай є більш “зеленим”, залучати громадськість. Також він повідомив, що планується проведення тренінгів для місцевої влади невеликих міст і об’єднаних територіальних громад, на яких експерти поділяться досвідом кращих практик впровадження принципів зеленої економіки, що дозволить більш ефективно розробляти регуляторні документи всіх рівнів.
Павло Хазан розповів про енергоефективність та впровадження відновлюваних джерел енергії в Дніпропетровській області, Україні та світі. Він зазначив, що відновлювані джерела енергії набувають дедалі більшої популярності в енергетичному секторі майже у всіх країнах світу через низку суттєвих загроз, які несуть викиди, скиди та відходи від виробництва енергії за рахунок застарілих екологічно небезпечних технологій. Такі технології також є економічно неприйнятними та несуть загрозу здоров’ю людини у короткостроковій (як наприклад ТЕС) та далекостроковій (АЕС) перспективах. Кожного року в світі будуються десятки гігават сонячних та вітрових електростанцій, генеруючих потужностей на біопаливі та малих гідроелектростанцій. Передові позиції в галузі відновлюваної енергетики займають такі країни, як Китай, Німеччина, Японія, США, Італія, Іспанія, Велика Британія та Індія. Україна та Дніпропетровська область мають всі передумови для ефективного впровадження відновлюваних джерел енергії, а саме сонячної, вітроенергетики, біоенергетики, використання енергії довкілля та утилізації енергії від виробничих процесів. Павло Хазан повідомив, що зараз у розробці знаходяться Енергетична стратегія Дніпропетровської області та Стратегія енергозбереження, енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії Дніпропетровської області на 2018 – 2035 роки, та звернувся до присутніх з проханням долучитися до її розробки.
Менеджер систем управління навколишнім середовищем, аудитор систем управління навколишнім середовищем та експерт проекту Олександр Скакальський більш детально ознайомив учасників заходу з результатами дослідження перешкод впровадження принципів зеленої економіки в області. Він зазначив, що одна з основних перешкод – це недосконалість законодавчої бази. Існуючі стратегії не корелюють між собою, що в результаті приводить до відсутності чітких і зрозумілих регуляторних норм. Іншою перешкодою є розмір та розбалансованість системи розподілення екологічного податку. В Україні розмір сплачуваного екологічного податку складає 0,1% від виробленої продукції, тоді як у країнах Європи це 3-7%. Ще одна перешкода – інституційна слабкість регуляторних органів. Олександр Скакальський зазначив, що мораторії на екологічні перевірки можливі лише при високій соціальній відповідальності підприємств. Для впровадження принципів зеленої економіки важливим є запровадження пілотного підходу, прикладом якого в області є введення електронної декларації на відходи та створення системи екологічного моніторингу, що дозволить давати якісну оцінку показників навколишнього середовища.
Директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації Руслан Стрілець зазначив, що зараз підприємства стали достатньо юридично підкованими для того, щоб уникати перевірок. На відміну від Німеччини, де бізнес зацікавлений у таких перевірках і сплачує всі видатки на приїзд інспектора, щоб отримати паспорт підприємства. Стимулювання розвитку зеленої економіки засновано з одного боку на жорсткому регулюванні, з іншого – на підтримці. Руслан Стрілець розповів про обласну комплексну програму екологічної безпеки та запобігання змінам клімату, яка дозволяє ефективно планувати паспорти бюджетних програм, а також про пілотні проекти Дніпропетровської області, які зараз адаптуються іншими областями під власні умови.
Віце-президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Сергій Кучерявенко розповів про напрацювання торгово-промислової палати, яка займається навчанням провайдерів зелених послуг. За підтримки GIZ та у співробітництві з обласною радою та вченими проводится підготовка профільних спеціалістів підприємств до розробки проектів та ефективної взаємодії із профільними органами. Також проводяться конкурси щодо використання природних ресурсів серед підприємств. Сергій Кучерявенко підкреслив, що в області існують підприємства, що задають тренд у впровадженні на виробництві принципів зеленої економіки.
