Позиція громадської екологічної ради щодо переходу Придніпровської ТЕС на газове вугілля

Позиція громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА щодо технічного переоснащення енергоблоків № 7, 8 ДТЕК Придніпровської ТЕС для переводу котлів ТП-90 на використання вугілля газової групи

Ознайомившись з ОВНС проекту “Технічного переоснащення енергоблоків № 7, 8…” , провівши консультації із спеціалістами в галузі промислової екології та енергетики, а також враховуючи особливості розташування станції та історію взаємодії громадськості і компанії ДТЕК, заявляємо про наступне.

ДТЕК Придніпровська ТЕС є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря м. Дніпро та входить у п’ятірку забруднювачів повітря Дніпропетровської області. Саме тому екологічні громадські організації та небайдужа громадськість протягом багатьох років піднімає питання зниження навантаження зазначеного підприємства на довкілля та здоров’я людей. Крім того, Придніпровська ТЕС є єдиною в Україні тепловою станцією розташованою в межі мільйонного міста.

За даними департаменту екології Дніпропетровської ОДА ДТЕК Криворізька ТЕС та ДТЕК Придніпровська ТЕС у 2016 році сумарно збільшили викиди в атмосферне повітря на 14,9% у порівнянні з 2015 роком. Крім того, Меморандум про співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” та громадською екологічною радою при Дніпропетровській ОДА практично не було виконано. Ці та інші супутні факти сприяють відсутності довіри до природоохоронних та соціальних ініціатив компанії.

Проаналізувавши матеріали ОВНС, розроблені філією Харківського Центрального конструкторського бюро “Енергопрогрес” ТОВ “Котлотурбоатом”, ми вважаємо, що висновки щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря після переобладнання котлоагрегатів без встановлення нового газоочисного обладнання або реконструкції існуючого є недостатньо обґрунтованими, оскільки:

1. В ОВНС не вказані параметри вугілля антрацитової групи, яке раніше використовувалося на енергоблоках і якому відповідають поточні значення викидів забруднюючих речовин, що не дозволяє провести оцінку адекватності розрахункових значень викидів для різних сортів вугілля газової групи, яке має іншу зольність та інший вміст сірки.
2. В ОВНС відсутній опис режимно-технологічних заходів та вдосконалень, спрямованих на зменшення викидів забруднюючих речовин (наприклад встановлення низькоемісійних пальників для зменшення NOx, застосування лужних розчинів для підвищення ефективності скруберів тощо), що може означати, що такі заходи не передбачені.
3. Розрахунок викидів проведений для стаціонарного режиму роботи обладнання в режимі базового навантаження, тоді як в реальних умовах блоки можуть експлуатуватися в напівпіковому режимі зі щоденними зупинками та пусками, під час яких очисне обладнання не функціонує в номінальному режимі.
4. Проектні рішення з технічного переоснащення обладнання енергоблоків № 7, 8 не передбачають реконструкції існуючих мокрих золовловлювачів типу СВД-ВТИ-ЮТЕ, побудованих ще в 1959 році, їх заміни або встановлення додаткового очисного обладнання.

Подальша експлуатація неефективних,  зношених газоочиснисних споруд віком близько 60 років поряд з відсутністю нових режимно-технологічних заходів ставить під сумнів можливість скорочення викидів в атмосферне повітря.

Окрім того, подібні висновки базуються на кількох припущеннях та умовах, виконання яких при реальній діяльності підприємства теж є сумнівними:

1. Енергоблоки після переобладнання мають експлуатуватися в базовому режимі без множинних зупинок, пусків та маневрування потужністю.
2. Вугілля газової групи повинно мати менший вміст сірки, ніж антрацитове вугілля. Вугілля газової групи українського видобутку може містити понад 2% сірки у порівнянні з типовими 1-1,5% для антрациту.
3. Вугілля нових поставок буде мати зольність меншу, ніж антрацитове вугілля, що є умовою зменшення викидів твердих часток.

Особливе занепокоєння викликає той випадок, коли на переобладнаних блоках буде спалюватися вугілля з високим вмістом сірки. Відповідно наказу Мінприроди № 541 від 22.10.2008 для блоків, що спалюють газове вугілля, встановлюються вищі нормативи на викиди двоокису сірки (3400 мг/м³ для марки АШ проти 5100 мг/м³ для марки Г), відповідно новий дозвіл на викиди може дозволити збільшити допустимі викиди двоокису сірки в 1,5 рази.

Слід також взяти до уваги, що згідно висновків фахівців Інституту загальної енергетики НАН України, фактичні показники якості вугільної продукції, що постачається на українські ТЕС, в середньому на 15-20% нижче від проектної, а вміст золи та сірки перевищує гранично допустимі характеристики на 33 та 46% відповідно.

Виходячи з вищезазначеного ми вважаємо необхідними умовами технічного переоснащення енергоблоків № 7, 8 ДТЕК Придніпровської ТЕС для переводу котлів ТП-90 на використання вугілля газової групи такі заходи:

1. Забезпечення автоматичного безперервного моніторингу викидів в атмосферне повітря енергоблоків № 7, 8 на самому джерелі викидів та межі санітарно-захисної зони. Передача даних моніторингу в автоматичному режимі в департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА;
2. Забезпечення роздільного зберігання золошлаків від різного типу пального;
3. Встановлення сучасного пилоочисного обладнання на енергоблоки № 7, 8, забезпечення режимно-технологічних заходів для скорочення викидів оксидів азоту та двоокису сірки;
4. Включення енергоблоків, очікуваний строк експлуатації яких перевищує 5 років, до Національного плану скорочення викидів;
5. Визначення кінцевих строків виведення з експлуатації тих енергоблоків, які не підлягають реконструкції з встановленням всього комплексу газоочисного обладнання, необхідного для дотримання перспективних нормативів постанови №541 Мінприроди.

Голова громадської екологічної ради                                                        О.В. Ангурець