Не можна просто так взяти і припинити відмивати кошти на річках!
Даже під час війни умудряються тягти з бюджету кошти на корупційні оборудки, а народ останні копійки віддає на допомогу ЗСУ! Губернатора області Резниченка треба спитати чому не виконав передвиборчі обіцянки які обіцяв на зустрічі в Царичанці про знесення незаконних греблів, і чому сьогодні продовжують виділяти великі кошти з бюджету на побудову греблів на річці Оріль? Та ну треба ж знову під час війни розікрасти гроші по карманах а головне цими греблями остаточно знищити річку Оріль.
Парадоксальні речі творяться в Україні нашій. Шостий місяць і дев’ятий рік іде війна з терористичною рф, тисячі будинків зруйновані, мільйони переселенців, які потребують допомоги від держави. Фронт стогне, чекаючи на сучасну зброю… І якраз у цей час водні чиновники знову заходилися «пиляти» державний бюджет на корупційних проєктах.
Четвертого серпня відбулася онлайн-нарада щодо обговорення проєктів з ревіталізації та ренатуралізації річок України. Ревіталізація – це відновлення водотоків або ж певних їхніх ділянок до їхнього первинного природного стану, а саме відновлення природного русла річки шляхом ліквідації несанкціонованих перешкод (загат, насипів, гребель тощо). Цим модним словом «водні зодчі», які раніше знищили Дніпро та майже всі його притоки, продовжують видавати найбезглуздіші ідеї за щось конче потрібне живій природі і платникам податків України.
Оріль збираються знищити, як і Сулу в Полтавщині
На нараді від Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області виступив начальник відділу ведення водного кадастру та техногенно-екологічної безпеки Олексій Приймачук. Офісом було надано дві річки області, які пропонуються до ревіталізації: р. Суха Сура, яка протікає в межах Дніпровського та Кам’янського районів і потребує відновлення на ділянці протяжністю 15, 5 км, та р. Мала Терса, яка тече в межах Павлоградського та Синельниківського районів, де негаразди довжиною 24, 5 км. Додатково було запропоновано продовжити реалізацію гучного скандального проекту «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області – капітальний ремонт». Загальна кошторисна вартість робіт складає 112 млн. грн., наразі виконано на суму 10 млн. грн.
За сприяння Офісу, Дніпропетровською облдержадміністрацією профінансовано виготовлення 6 проектів, які направлені на «відновлення та покращення санітарного стану р. Чаплинка на території Дніпровського та Новомосковського районів», загальною довжиною 78, 5 км. Торішній проект за кілька мільйонів, де зроблене днопоглиблення русла до 2, 5 м від селища Петриківка до впадіння Чаплинки в Оріль, або точніше дренаж долини гирла річки, вже дав «добрі результати» – вперше Петриківський став у центрі селища висох ще в червні…
Про антиприродну, явно корупційну суть проєкту на Орелі від Царичанки до Сорочиного за 112 «лямів» – одночасного днопоглиблення обсягом 316 тисяч кубів піску з перегаченням 19 дамбами з 88 тисяч добутих кубів піску в мішках, або «геотубах», – «Фермер Придніпров’я» повідомляв неодноразово. Проти нього зібрані біля 800 підписів жителів Приорілля, категоричне «ні!» висловили учасники громадських слухань 5 грудня 2019 р. в Царичанці і петриківці Інститут проблем природокористування, Єлизаветівська і Шульгівська сільські ради, застереження – Китайгородська. А головне, точно такий же проєкт «Дніпродіпроводгоспу» (головний інженер Віктор Дем’янов) на Сулі в Оржицькому районі привів до вкрай негативних результатів, за висновком тодішнього в. о. Держвоагенства Михайла Хорєва. Річка просто «пірнула» у виритий котлован завдовжки 600 метрів. Через це, фактично шкідництво, державне фінансування згаданого інституту припинене.Зникає річка Сула! – Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області
Валентин Резніченко обіцяв одне, робить – навпаки
Проте минулої осені у Дніпропетровщині вже вбухали в Оріль поблизу Сорочиного та Шульгівки10 мільйонів гривень, змурувавши поряд 3 кам’яні греблі. Навіщо? Для «покращення гідрологічного режиму»! В той час коли місцеві жителі криком кричать: «Та приберіть незаконні греблі в районі Нехворощі!» Це особисто обіцяв їм і теперішній голова Дніпропетровської ОВАВалентин Резніченко – на місцевих виборах восени 2019 року, в якості кандидата до облради. Та підтримку виборців здобув, а спромігся лише робочу групу для покращення ситуації на Орелі створити. Далі почали… нові греблі мурувати, біля Сорочиного. Звідти і до Царичанки їх задумали аж 19 нагородити…
Ось як пояснює Олексій Приймачук перипетії наради Держводагенства:
– Річки Мала Терса і Суха Сура відновлювати поки не будуть, на них немає проектів. Навзаєм Держводагенство України, яке очолює Олексій Кузьменков (на фото), попрохало продовжити роботи на річках, на яких є державні проекти – на Орелі і Чаплинці. Тому я і озвучив цю ідею, бо на проєкти витрачені державні кошти, отже, їх слід реалізувати.
Дивина, та й годі. Два роки тому, 3 червня 2020 р., Олексій Приймачук узяв участь в експедиції на Орелі в районі Нехвороща – Шедієве, після чого разом із екологом Василем Андрєєвим та громадськістю підписав Акт, де вказані незаконні перекриття річок Оріль та Заплавка. І констатовано: «без ліквідації цих незаконних споруд відновити водотік Орелі в нижній течії не вдасться». Тепер за ці «незаконні споруди» геть забуто.
Жодного покращення на річках Січеславщини за жодним проектом немає!
Чи не тому, що проєкти за величезні кошти – більш привабливі? Про їхні корупційні ознаки у Дніпропетровщині йдеться в постанові Індустріального суду м. Дніпра від 22 серпня 2019 року, що міститься в Єдиному реєстрі судових рішень. Слідчий суддя суду Л. Слюсар, розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області А. Шевченка про тимчасовий доступ до речей і документів, встановив:
– Посадові особи департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА (директор Руслан Стрілець), регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (директор Володимир Добринін) сприяли ТОВ «Комунальник» (м. Кам’янське, в. Спортивна, б. 19, к. 304, (засновники Максим Бондаренко, Світлана Кучер) у постійному одержанні перемог у публічних закупівлях, а саме – проектах «Покращення гідрологічного режиму та санітарного стану рр. Мокра Сура, Базавлук, Чаплинка», «Будівництво гідротехнічних об`єктів», «Розробка проєкту відтворювальних і біомеліоративних заходів у Дніпровському водосховищі (середня ділянка)» та інших. Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 Дніпропетровської області, в порядку ст.ст. 36, 93 КПК України, направлено до департаменту екології та природних ресурсів запит про надання належним чином завірених копій документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Комунальник», однак на вказаний запит жодної відповіді не отримано.
Тобто водники з екологами тривалий час «трудилися» для своєї «фірми». Ще й «результати праці» останні приховують, затягують розслідування. Індустріальний суд задовольнив клопотання прокуратури щодо доступу до документів департаменту екології, розслідування кримінального провадження продовжилося. Варто зазначити, що це не перше судове рішення стосовно спланованих дій посадових осіб неприбуткових бюджетних організацій Дніпра щодо «допомоги» ТОВ «Комунальник». Ще 16 лютого 2018 р. слідчий суддя Бабушкінського районного суду Дніпра Е. Женеску виніс подібну ухвалу.
Руслана Стрільця призначили Міністром Міндовкілля – Держгеонадра
Та результатів розслідувань катма, В. Добринін звільнений з посади, ще один із фігурантів розслідування, Руслан Стрілець, навіть доскочив за цей час, завдяки підтримці «зелених» у ВР, крісла міністра екології. Розробник багатостраждального через спротив чиновництва проєкту Національного природного парку «Орільський» Петро Чегорка дослідив плачевні наслідки діяльності «водних зодчих»:
– На відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річок Дніпропетровщини лише в 2017 році витрачено 109 млн. гривень, у 2018 р. – 125 млн. гривень. У цьому переліку Кільчень, Самарчук, Заплавка, Інгулець, Чаплинка, Мокра Сура та інші.
Робота зроблена, кошти освоєні, гроші платників податків розділені між виконавцями…
Чи відродились після цього наші річки – велике питання, адже об’єктивного моніторингу результатів діяльності водогосподарників ніхто не проводив. Заплавка, в яку вгачено біля 100 мільйонів, майже знищена, Чаплинка вже пересохла в пониззі, у Петриківці.
Ділки «прокачували» кошти через одну із псевдофірм – ТОВ «Комунальник» у Кам’янському. Я шукав її за вказаною адресою по вул. Спортивній, нічого там немає! Озброївшись новим терміном «ревіталізація», проєктанти в країні, яка воює, віддаючи перемозі найдорожче – життя своїх синів, планують продовжувати свою злочинну діяльність. В такий час робити такий недолугий проєкт, як на Орелі – злочин. Зупинити його вкрай необхідно! Злочини корупціонерів від екології слід розслідувати негайно, Офіс генпрокурора, СБУ мусять їх нарешті побачити.
Коли ж нарешті правоохоронці з гучними титулами угледять за «ревіталізацією» ретельно сплановані, однак примітивні, давні і звичні дії нечистих на руку посадовців? Невже чекають соціального вибуху, коли проти знищення залишків живої природи за державний кошт повстануть люди? Хіба це нам потрібне у воєнний час, коли вирішується доля держави? Хто зупинить «водних жебраків», що пнуться старцювати для сумнівного, шкідливого і недолугого проєкту вже й за кордоном?
На фото: очільник Держводагенства Олексій Кузьменков.
Важливе доповнення до тексту:
Категоричне «ні!» безглуздому проєкту висловили учасники офіційних громадських слухань Міндовкілля 24 квітня в Могилеві і Шульгівці (у Шульгівці, а 5 грудня у Петриківці, про шкідливість проєкту заявили 100% присутніх місцевих жителів, депутати і сільський голова Олександр Шовкопляс – прим. авт.),
5 грудня 2019 р. в Царичанці і Петриківці, Інститут проблем природокористування, професор кафедри гідротехнічного будівництва і гідравліки Національного університету водного господарства Дмитро Стефанишин, аналітик “Екологія. Право. Людина” Петро Тєстов, автори багатостраждального – через затятий спротив дніпровського чиновництва – проєкту Національного природного парку “Орільський” Петро Чегорка і Вадим Манюк, доцент Національного університету ім. Олеся Гончара.